0

Внутрішнє сумісництво: повідомляємо фіскальну службу.

 Чи потрібно подавати повідомлення у фіскальну службу при оформленні співробітника на роботу за внутрішнім сумісництвом?    

Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Таким чином, при прийнятті працівника на роботу на умовах сумісництва (внутрішнього або зовнішнього) обов’язковим є укладання трудового договору, який оформлюється шляхом видання наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомленням до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Джерело: сайт Держпраці : http://dsp.gov.ua/?p=2761

0

Банківська таємниця не буде поширюватися на юросіб, — законопроект

У Верховній Раді зареєстрований законопроект №3479 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань банківської таємниці» (автори – Поляков М. та Лубінець Д.).

Документом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу та Закону “Про банки і банківську діяльність” передбачивши, що банківською таємницею є інформація (відомості) про банківський рахунок, банківський вклад (депозит) фізособи (крім фізособи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), а також інформація (відомості) про операції, які були проведені на користь чи за дорученням фізособи (крім фізособи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), його представника, здійснені ним угоди, у тому числі договори банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) та їх умови, що стали відомі банку у процесі обслуговування фізособи та взаємовідносин з ним.

Законопроектом передбачається встановити, що інформація (відомості) про банки чи клієнтів, що збирається Нацбанком під час проведення банківського нагляду та/або валютного контролю, матеріали проведених перевірок Нацбанку документи про результати проведених перевірок є банківською таємницею виключно в частині інформації, що стосується інформації про клієнта – фізичну особу.

Крім того, проектом змін закріплюється, що інформація (відомості), що містяться у проектах рішень про застосування заходів впливу до банків або осіб, що є об’єктом перевірки Нацбанку, є банківською таємницею виключно до моменту прийняття рішення та його опублікування на офіційному сайті НБУ.

Законопроектом також встановлюється новий порядок розкриття банківської таємниці, а саме: інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної фізичної особи;
2) за рішенням суду;
3) органам державної влади та правоохоронним органам на їх письмову вимогу у разі, якщо право на отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачено відповідними законами України у порядку встановленому цим та іншими законами України.

Водночас, проектом передбачається, що у разі неправомірного розголошення банком та/або третіми особами, у тому числі органами державної влади, їхніми посадовими та службовими особами, відомостей, що становлять банківську таємницю, що завдало матеріальної чи моральної шкоди клієнту, клієнт має право вимагати від банку та/або третіх осіб, у тому числі їх посадових та службових осіб, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Додамо, що згідно з чинною редакцією статті 60 закону «Про банки і банківську діяльність», до банківської таємниці віднесено

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) системи охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація

 

Джерело: http://finbalance.com.ua/news/Bankivska-tamnitsya-ne-bude-poshiryuvatisya-na-yurosib—zakonoproekt

1

ВСУ высказался о подсудности спора о ценных бумагах

Мнения судей разделились — две палаты решили, что спор не относится к корпоративным, судья Иван Шицкий — что относится.
Верховный Суд Украины на совместном заседании судебных палат по рассмотрению гражданских и хозяйственных дел 21 октября 2015 года рассмотрел дело № 6-106цс15 по иску о возмещении неполученных доходов, признании недействительной хозяйственной операции, признании недействительными сделок и перерегистрации права собственности, признании недействительными сделки и хозяйственной операции, признании права собственности на простые именные акции, обязательстве аннулировать сертификат владельцев именных ценных бумаг, обязательстве отнести акции на лицевой счет в реестре владельцев, обязательства аннулировать акции.

При рассмотрении Суд сформулировал правовую позицию относительно подсудности споров о сделке относительно обращения ценных бумаг.

Акция является ценной бумагой, которая одновременно удостоверяет право ее владельца на получение части прибыли акционерного общества в виде дивидендов и на получение части имущества акционерного общества в случае его ликвидации, а также дает право на участие в управлении акционерным обществом в случаях, предусмотренных уставом и законом, регулирующим вопросы создания, деятельности и прекращения акционерных обществ.

Указанные права собственника акции являются корпоративными, а споры по этим прав в соответствии со статьей 12 ГПК подведомственны хозяйственным судам Украины. В пересматриваемом деле истец никаких требований к акционерному обществу, акции которого составляют предмет спора, не заявлял. Не заявлял он также требований к другим акционерам этого общества по поводу управления обществом, получения дивидендов или активов акционерного общества, а также о других правах, предусмотренных уставом или законом, регулирующих вопросы создания, деятельности и прекращения акционерного общества.

По содержанию исковых требований спор возник между физическим лицом и юридическим лицом по сделке относительно оборота ценных бумаг. Последнее в спорных правоотношениях действовала на основании лицензии на осуществление профессиональной деятельности по выпуску и обращению ценных бумаг и, как видно из спорного дополнительного соглашения от 2 августа 2004 года к договору купли-продажи, выполняло лишь обязанность хранителя акций до выплаты истцом денежных средств за приобретенные акции.

Итак, по субъектному составу, предмету спора, основаниям исковых требований спор является не корпоративным, а гражданско-правовым и подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.

С этим выводом не согласился судья Иван Шицкий. В особом мнении он указал, что судьи не учли, что права, которые удостоверяет акция, неотделимы от права собственности на акцию как вещь. И. Шицкий считает, что дело подлежит рассмотрению хозяйственными судами в соответствии со ст. 12 Хозяйственного процессуального кодекса и не может решаться в порядке гражданского судопроизводства.

Определяющим правовую природу предмета иска в этом деле является требование о признании права собственности на акции открытого акционерного общества и связанные с охраной этого права требования о признании сделок недействительными, прекращении действий, послуживших основанием перехода акций в собственность других лиц и совершении регистратором действий, которые восстанавливают правовое положение истца как участника акционерного общества. Таким образом, предметом иска является защита корпоративных прав истца и прекращение таких прав других участников общества о доле в уставном капитале.

Соответственно, дело возникло из корпоративных отношений в споре между акционерами по поводу корпоративных прав. Нет никаких оснований считать, что спор ограничивается исключительно вопросам профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг. Корпоративные права, вытекающие из права собственности на акцию неотделимы от ее вещественной природы.

Согласно ч. 2 ст. 194 ГК к лицу, которое приобрело право собственности на ценную бумагу, переходят в совокупности все права, которые им удостоверяются. Согласно п. 8 ч. 1 ст. 2 и ст. 25 Закона «Об акционерных обществах» корпоративные права — совокупность имущественных и неимущественных прав акционера владельца акций общества, вытекающие из права собственности на акции, которые включают право на участие в управлении акционерным обществом, получение дивидендов и активов акционерного общества в случае его ликвидации в соответствии с законом, а также другие права и правомочия, предусмотренные законом или учредительными документами.

О корпоративном характере спора свидетельствуют и фактические и юридические основания иска.

Истец указал такими договор купли-продажи акций, сделки и действия юридических лиц, которыми были нарушены его права акционера, а также обосновал свои требования ссылкой на законодательство, которым регулируются корпоративные отношения.

Сославшись на то, что истец не заявлял требований к акционерному обществу или к другим акционерам по поводу управления обществом, получения дивидендов или активов общества, а также о других правах, предусмотренных уставом или законом, регулирующими вопросы создания, деятельности и прекращения акционерного общества, большинство судей не учло, что по закону такие правомочия неотъемлемо входят в состав права собственности на акции и охватываются требованием о признании права собственности на акции. Решение дела без участия лиц, которые были владельцами акций и чьих прав и обязанностей касается спор, было незаконным.

Хранитель или регистратор акций по своему правовому статусу субъекта профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг не обладают правомочиями собственника акций, а потому не могут подменять надлежащего субъекта в споре о таком праве.

Но поскольку их действия являются производными от действий общества и акционеров по реализации неделимого права собственности на акцию, то и при таком круге ответчиков корпоративная природа спора не меняется.

По материалам:  «ЮРЛИГА»

0

Від чого залежить обов’язок підприємця застосовувати РРО

Фахівці ДФС роз’яснили, що обов’язок фізичної особи ― платника єдиного податку застосовувати РРО не залежить від кількості господарських одиниць, виду чи місця проведення діяльності.

Застосовувати РРО повинні тільки ті фізичні особи ― платники єдиного податку другої або третьої групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищить 1 млн. грн. Починати використовувати РРО потрібно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжувати у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Джерело: Головбух24 http://www.golovbukh.ua/news/vid_chogo_zalezhit_obovjazok_pidpriyemtsja_zastosovuvati_rro/

0

Який перелік держав застосовується для визнання господарських операцій із контрагентами-нерезидентами контрольованими

ДФС пояснила (лист від 10.11.2015 р. № 23918/6/99-99-19-02-02-15), який перелік держав (територій) необхідно застосовувати для цілей пп. 39.2.1.2 ПКУ (визнання господарських операцій платника податків із контрагентами-нерезидентами контрольованими).

Слід зазначити, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями КМУ переліків, а саме:

  • перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 1042-р (діє до 14.05.2015 р.);
  • перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. № 449-р(період дії з 14.05.2015 р. по 16.09.2015 р.);
  • перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 977-р (діє з 16.09.2015 р.).

Застосовується перелік, чинний на момент здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, установленого пп. 39.2.1.7 ПКУ. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку.
Источник: Інтерактивна бухгалтерія  http://www.interbuh.com.ua/ru/documents/onenews/82534

1

ДФС затвердила нові Методичні рекомендації щодо організації та проведення зустрічних звірок

ДФС наказом від 17.07.2015 N 511 затвердила Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю, які рекомендуються для застосування з метою впровадження єдиного порядку організації роботи з обміну та опрацювання податкової інформації при здійсненні податкового контролю, направлення запитів про проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами ДФС.

Для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання (контрагенти такого платника податків, у т. ч. самозайняті особи та суб’єкти підприємницької діяльності — фізособи), у випадках, визначених п. 2 постанови Кабміну від 27.12.2010 N 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок».

Відбір суб’єктів господарювання для здійснення зустрічних звірок доцільно проводити шляхом ґрунтовного аналізу наявної в органах ДФС податкової інформації, зібраної у встановленому законом порядку (у т. ч. яка відповідно до ст. 74 Податкового кодексузберігається та опрацьовується в інформаційних базах даних органів ДФС, виявлена у ході податкового контролю та при виконанні інших покладених на органи ДФС функцій та завдань).

Зустрічні звірки проводяться органом ДФС — виконавцем або органом ДФС — ініціатором — у випадках, встановлених абз. 3 п. 3.2 Методичних рекомендацій.

Джерело: Всеукраїнська мережа ЛIГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

1

Отменено использование справок-счетов при оформлении автомобилей

На заседании Кабмина 18 ноября принято постановление об отмене использования справок-счетов при оформлении автомобилей.

«Мы полностью сможем перекроить процедуру, чтобы человек, который придет с покупателем и автомобилем, в течение 10 минут смог оформить свои документы без каких-либо справок-счетов», — отметил на заседании правительства Министр внутренних дел Арсен Аваков, который инициировал изменения.

Ранее на справках-счетах зарабатывали нечистые на руку сотрудники ГАИ, рассказал А. Аваков на своей Фейсбук-странице: «Мы сажали в тюрьму, увольняли целыми составами МРЭО — не помогало. Необходимы были только системные изменения в порядке — и вот сегодня — праздник — все готово!»

По словам Министра, теперь для регистрации автомобиля на нового собственника будет достаточно:

— подписать договор купли-продажи (дарения) продавцом и покупателем лично в любом сервисном центре МВД в присутствии администратора центра, предъявив документ, удостоверяющий личность. Стоимость услуги — только обязательные платежи, установленные законом;

— нотариально удостоверить договор купли-продажи и предоставить его в любой сервисный центр (оплата обязательных платежей плюс услуги нотариуса);

— для покупателей новых автомобилей в салонах (у юрлица) достаточно предоставить в сервисный центр договор, удостоверенный печатью продавца, и свои документы (оплата обязательных платежей).

Кроме того, Министр внутренних дел высказал предложение о принятии ВР законодательных изменений относительно подобной процедуры для владельцев с/х техники.

Источник ЮРЛИГА

0

Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

17.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – Наказ № 859), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, яким затверджено:

— нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи;

— Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

 Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 179/24711 втратив чинність.

Наказ № 859 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 17 листопада 2015 року № 89.

 З повним текстом Наказу № 859 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).