Автор: Крючкова Ольга

Уточнены вопросы выдачи удостоверений водителя и проведения госрегистрации ТС

Внесены изменения в Положение о порядке выдачи удостоверений водителя и допуска граждан к управлению транспортными средствами, а также в Порядок государственной регистрации (перерегистрации), снятия с учета автомобилей, автобусов, а также самоходных машин, сконструированных на шасси автомобилей, мотоциклов всех типов, марок и моделей, прицепов, полуприцепов, мотоколясок, других приравненных к ним транспортных средств и мопедов.
В частности, уточнено, что централизованное оформление, выдача, возврат и обмен водительских удостоверений, а также госрегистрация, перерегистрация, снятие с учета вышеупомянутых транспортных средств осуществляется территориальными органами по предоставлению сервисных услуг МВД (до этого — центрами предоставления услуг, связанных с использованием автотранспортных средств, Госавтоинспекции).

Постановления КМУ от 09.11.15 г. № 904 и № 905 вступили в силу с 10.11.15 г. („Урядовий кур’єр» от 10.11.15 г. № 209).

Источник: http://balance.ua/news/all/post/utochneny-voprosy-vydachi-udostovereniy-voditelya-i-provedeniya-gosregistracii-ts/

 

О возврате судебного сбора: разъясняет Госказначейство

Госказначейство предоставило разъяснения относительно возврата судебного сбора, подтверждения его зачисления в бюджет и тому подобное.
Так, для возврата судебного сбора плательщик должен подать в орган Казначейства по месту зачисления платежа в бюджет следующие документы:
— заявление о возврате средств из бюджета;
— оригинал или копию документа на перевод, или бумажную копию электронного расчетного документа, подтверждающие перечисление средств в бюджет (в случае нахождения оригинала документа на перевод, который подтверждает зачисление судебного сбора в бюджет, в материалах судебного дела и указание об этом в постановлении суда);
— оригинал или заверенная копия решения суда или подача органа контролирующего взимание судебного сбора (при его ошибочном зачислении).
Указанные документы представляются в соответствующий территориальный орган Казначейства по месту зачисления платежа в бюджет.
Госказначейство осуществляет возврат государственной пошлины только тем плательщикам, которые оплатили судебный сбор в иностранной валюте.
Учитывая указанное, все заявления, которые поступают от плательщиков в Госказначейство (центральный аппарат) о возвращении судебного сбора, подтверждении его зачисления и т.п., перенаправляются всоответствующее главное управление Госказначейства в областях и г. Киеве, на счет которого судебный сбор уплачен. Это приводит к задержке возврата судебного сбора или предоставления информации о подтверждении его зачисления.

По материалам официального веб-портала Госказначейства.

Штраф и пеня? Все позиции ВСУ

Нещодавно Верховний Суд України прийняв постанову від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, стислий зміст якої було опубліковано в статті під назвою  Нельзя одновременно взыскать штраф и пеню  та яка була досить дискусійною щодо різного застосування ВСУ норм матеріального права в частині можливості або неможливості одночасного стягнення пені та штрафу, а також суперечливості його правових позицій.

Пропоную у цій статті власний аналіз питання щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу в залежності від умов укладеного договору та їх тотожності.

Так, натепер існують лише такі постанови ВСУ з цього приводу, а також інші рішення, а саме:

ухвали ВСУ від 15.12.2010 (нов. розг. 336, 338 ЦПК, ЄДРСРУ 12965052, 12964863);

постанова ВСУ від 09.04.2012 року № 3-88гс11;

постанова ВСУ від 27.04.2012 року № 3-24гс12;

постанова ВСУ від 24.12.2013 року № 3-37гс13;

постанова ВСУ від 06.11.2013 року № 6-116цс13;

постанова ВСУ від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

Для правильного розуміння правових висновків цих рішень також необхідно дослідити обставини справ, умови договорів та кількість порушених зобов’язань за цими договорами, а також їх тотожність.

Пропоную розглянути ці рішення.

1. З ухвали ВСУ від 15.12.2010 (нов. розг. 336, 338 ЦПК, провадження № 6-9583св10, ЄДРСРУ 12965052), яка прийнята 5 (п’ятьма) суддями, вбачаєтеся такий висновок:

«Пунктами 4.3, 4.4 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язанням, а саме: пеня в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Тобто за одне й те саме порушення зобов’язанням передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».

Подібну ухвалу ВСУ було також прийнято в той самий день, а також тим самим складом суду (ЄДРСРУ 12964863).

2. Постанова ВСУ від 09.04.2012 № 3-88гс11

Зазначену постанову ВСУ прийнято повним складом суду у кількості суддів 41 особа.

Так, у цій справі встановлено:

«Пунктом 7.3 цього договору встановлено обов’язок покупця у разі порушення строків оплати товаруоплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, а у разі прострочення більш ніж десяти календарних днів — додатково до пені сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % від загальної суми заборгованості».

Слід зазначити, що саме таку конструкцію застосовано законодавцем в частині 2 статті 231 ГК України, на яку також є посилання в рішенні суду.

Однак, безумовно, виникає спір щодо тотожності таких порушень зобов’язань.

Так, ВСУ приходить до такого правового висновку:

«Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій».

Отже, ВСУ дійшов висновку про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення самегосподарського зобов’язання, а отже, можливо лише одного.

Водночас у тексті самого рішення ВСУ також зазначив:

«У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки — пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленої металопродукції».

Враховуючи, що судом застосовано посилання на порушення саме «умов» та «строків», а не «умови» чи «строку», а тому можливо дійти до висновку, що було допущено декілька порушень.

Разом з тим цей висновок є дуже натягнутим, а тому у мене виникають сумніви, що суд взагалі звертав увагу на спірні умови договору та види порушень, а отже, останній лише обмежився можливістю одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарського зобов’язання та в незалежності від їх тотожності.

Також звертаю увагу, що в цьому рішенні правовий висновок стосується лише «господарського зобов’язання», тлумачення якого зроблено в статті 173 Господарського кодексу України. Отже, поширювати його повністю на цивільні відносини помилково.

3. Постанова ВСУ від 27.04.2012 № 3-24гс12

Так, у цій справі, яка приймалась судовою колегію ВСУ у господарських справах, судами було встановлено.

«Згідно із пунктом 2.1.9 цього договору замовник зобов’язаний своєчасно проводити розрахунки за надані охоронні послуги.

<…>

Відповідно до пункту 4.5 договору якщо замовник не сплачує платежі за надані послуги у строки, передбачені договором, то він зобов’язаний виплатити на користь виконавця штраф. А у випадку, коли замовник несвоєчасно здійснює розрахунок за надані послуги, виконавець нараховує йому пеню (п. 4.6 договору).

Відповідач здійснював оплату за надані послуги несвоєчасно, чим порушив умови укладеного договору».

На мій погляд, це одне й те саме порушення — порушення строків розрахунку за надані послуги.

Водночас у цій справі ВСУ також не робив акцент на цих умовах договору та їх фактичну тотожність взагалі.

Так, ВСУ обґрунтовував лише сам факт можливості одночасного стягнення пені та штрафу за порушеннягосподарського зобов’язання та в незалежності від їх тотожності, у тому числі посилаючись, як на приклад, на частину 2 статті 231 ГК України.

Таким чином, у цій справі, на мій погляд, ВСУ обґрунтував лише можливість стягнення пеня та штрафу одночасно, однак допустив стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення — несвоєчасне здійснення оплати за договором.

Тобто по цій справі фактично продубльовано раніше сформульовану правову позицію про можливість одночасного стягнення пені та штрафу.

За результатом розгляду справи ВСУ дійшов до висновку про можливість стягнення пені та штрафу на підставі цих пунктів договору.

Далі ситуація почала змінюватися з огляду на з’ясування судами питання щодо тотожності умов договору, які порушено та за які стягуються штраф і пеня.

4. Постанова ВСУ від 24.12.2013 № 3-37гс13

Так у цій справі, яка розглядалась судовою колегію ВСУ у господарських справах, судами було встановлено.

Стягнуті відсотки підпадають під визначення пені, а враховуючи, що пеню вже стягнуто за той самий період на підставі пункту 6.4 Договору, відбулось по суті подвійне стягнення пені за одне й те саме порушення Договору, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, у цій справі ВСУ фактично прийняв нову правову позицію щодо неможливості стягнення подвійної пені за одне й те саме порушення.

5. Постанова ВСУ від 06.11.2013 № 6-116цс13

Так, у цій справі, яка приймалась судовими палатами у цивільних та господарських справах, судами було встановлено:

«<….> Крім того, сторони передбачили у кредитному договорі (ст. 5) відповідальність позичальника за порушення зобов’язань у формі:

— пені за порушення строків сплати кредиту та/або процентів за — користування кредитом;

— штрафу у розмірі 1% від суми одержаного кредиту за кожний випадок порушення обов’язку дострокового повернення кредиту на вимогу банку (п. 4.3.5, п. 5.5);

— штрафу у розмірі 10% від мінімальної страхової суми за договором страхування у зв’язку з невиконанням умов п. 4.3.2 договору про поновлення строку дії договору страхування транспортного засобу (п. 5.4)».

Враховуючи зміст цієї постанови ВСУ, вбачається, що всі суди у цій справі погодились зі стягненням пені в розмірі 57202,70 грн., штрафу за порушення зобов’язання в розмірі 3164,11 грн. та штрафу за невиконання умов страхування 20232,80 грн.

З урахуванням цих обставин ВСУ дійшов до такого висновку:

«За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

<…>

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним.

У той самий час згідно з пп. 5.4 та 5.5 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них — за порушення обов’язку дострокового повернення кредиту на вимогу банку; інший — за порушення строків поновлення дії договору страхування транспортного засобу, придбаного за кредитні кошти.

За таких обставин доводи заявника в частині неправильного застосування судом вимог ст. 61 Конституції України і ст. 549 ЦК України та покладення на нього подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов’язання не знайшли свого підтвердження.»

На мій же погляд, це є різні порушення, кожне з яких є певним стимулюючим засобом для належного та найскорішого виконання зобов’язання. Так, факт «порушення строку погашення кредиту» та «порушення обов’язку достроково повернути кошти на вимогу банку» є різними умовами договору, порушення яких не збігаються не лише у часі вчинення таких порушень, а ще й умовами їх виникнення, а тому, найімовірніше, це різні порушення умов договору.

Отже, у цій справі ВСУ вже дає безпосередню оцінку умовам договору на предмет тотожності його умов, за порушення яких настає різна відповідальність.

6. Постанова ВСУ від 21.10.2015, № провадження 6-2003цс15

Так, у цій справі, яка приймалась судовою колегію ВСУ у цивільних справах, судами було встановлено:

«Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % ….<>. Згідно пункту 4.2 кредитного договору при несвоєчасному погашенні кредиту, процентів за користування кредитом, комісій позичальник сплачує банкуштраф в розмірі 5% від суми непогашеного боргу.»

Суди всіх інстанцій вважали, що такі умови договору свідчать про різні, як це не дивно, порушення умов договору, а тому стягнули штраф та пеню одночасно.

Водночас Верховний Суд України дійшов до іншого висновку.

«Умовами спірного договору, а саме пунктом 4.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4 та 4.5 кредитного договору сторонами передбачена сплаташтрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них — несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, штраф та пеню можливо стягувати разом лише за різні порушення умов договору.

Всі рішення судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Підсумовуючи все, зазначу, що, на мій погляд, зазначені вище постанови ВСУ, які приймались в цивільних або у господарських справах, неможливо вважати суперечливими між собою щодо тлумачення норм матеріального права, оскільки вони не є тотожними або подібними, приймались відносно різного суб’єктного складу сторін, а також правовідносин (господарських чи цивільних).

Водночас згідно з постановою ВСУ від 09.04.2012 № 3-88гс11, яка приймалась фактично всім складу суду (41 особа), було дозволено одночасне стягнення пені та штрафу лише в господарських зобов’язаннях, однак ВСУ фактично ухилився від висновків щодо тотожності умов договору, за які вони стягуються. Однак умови договору, на мій погляд, були різними та відповідали ч. 2 статті 231 ГК, а тому заяву залишили без задоволення, а рішення судів про стягнення пені та штрафу без змін. Наступною була постанова від 27.04.2012 № 3-24гс12, якою було допущено стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення, однак без висновків з цього приводу. Ця постанова, на мій погляд, є помилковою, однак вона не суперечить постанові, прийнятій раніше. Поряд з цим, у постанові ВСУ від 24.12.2013 № 3-37гс13 вже умови договору досліджуються на предмет тотожності та унеможливлено подвійне стягнення пені за одне й те саме порушення.

Водночас у цивільних справах, на мій погляд, однаково застосовуються норми матеріального права з 2010 року та допускається одночасне стягнення пені та штрафу, однак, безмовно, за порушення різних умов договору (ухвали ВСУ від 15.12.2010 (нов. розг. 336, 338 ЦПК, ЄДРСРУ 12965052 та 12964863, постанова ВСУ від 06.11.2013 № 6-116цс13, постанова ВСУ від 21.10.2015 № 6-2003цс15). При цьому постанову у справі № 6-116цс13 за весь час існування ВССУ було застосовано 240 разів у колегіальних рішеннях ВССУ (91 раз у 2015 році).

Таким чином, тенденція щодо застосування норм матеріального права, які було прийнято ще в 2004 році, є поки еволюційною, однак вірною.

Також з метою одночасного стягнення пені та штрафу рекомендую:

— передбачати у відповідному договорі конструкцію, яку викладено в ч. 2 статті 231 ГК України та постанові ВСУ від 09.04.2012 № 3-88гс11;

— обов’язково відрізняти порушення умов договору та унеможливити їх збіг та ототожнення (постанови ВСУ від 21.10.2015 № 6-2003цс15 та від 06.11.2013 № 6-116цс13);

— не допускати термінологічної підміни понять (постанова ВСУ від 24.12.2013 № 3-37гс13);

— унеможливити стягнення пені та штрафу за 1 (одне) порушення умов договору.

У разі захисту від подвійного стягнення звертати увагу також на ці рекомендації та на відповідність умов договору зазначеним вище рішенням суду.

Прошу висловлюватись…

Павло Хомяк,

директор ЮК «Антарес»®, м. Дніпропетровськ

Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/11/10/136946.htm

Нельзя одновременно взыскать штраф и пеню

Штраф и пеня является одним видом гражданско-правовой ответственности, поэтому их одновременное применение за одно и то же нарушение является двойной гражданско-правовой ответственностью.

Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 21 октября 2015 года рассмотрел дело № 6-2003цс15 по иску «Апекс-Банк» к одному из супругов о взыскании задолженности по кредитному договору и по иску второго супруга (третьего лица) к банку о признании кредитного договора недействительным.

При рассмотрении дела Суд сформулировал следующую правовую позицию. Гражданско-правовая ответственность — это возложение на правонарушителя основанных на законе невыгодных правовых последствий, которые заключаются в лишении его определенных прав или в замене невыполненной обязанности новой, или в присоединении к невыполненной обязанности новой дополнительной.

Возложение на должника новых дополнительных обязанностей в качестве меры гражданско-правовой ответственности имеет место, в частности, в случае взыскания неустойки (пени, штрафа).

В соответствии со статьей 549 ГК неустойкой (штрафом, пеней) является денежная сумма или другое имущество, которые должник должен передать кредитору в случае нарушения должником обязательства. Штрафом является неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы неисполненного или ненадлежаще исполненного обязательства (часть вторая статьи 549 ГК). Пеней является неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы несвоевременно выполненного денежного обязательства за каждый день просрочки выполнения (часть третья статьи 549 ГК).

По положениям статьи 61 Конституции никто не может быть дважды привлечен к юридической ответственности одного вида за одно и то же правонарушение.

Учитывая вышеизложенное и в соответствии со статьей 549 ГК штраф и пеня является одним видом гражданско-правовой ответственности, поэтому их одновременное применение за одно и то же нарушение — сроков выполнения денежных обязательств по кредитному договору свидетельствует о несоблюдении положений, закрепленных в статье 61 Конституции о запрете двойной гражданско-правовой ответственности за одно и то же нарушение.

Источник: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/11/5/136680.htm

Обновлена форма налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах

Минфин утвердил:
форму налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах;
Инструкцию по заполнению налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах.
Физлицо — плательщик налога подает декларацию за отчетный налоговый период в установленные НК сроки в контролирующий орган по своему налоговому адресу (месту жительства физлица, по которому оно берется на учет как плательщик налога в контролирующем органе).
Декларация подается в контролирующий орган одним из следующих способов по выбору налогоплательщика:
1) лично налогоплательщиком или уполномоченным на это лицом;
2) направляется по почте с уведомлением о вручении и с описью вложения;
3) средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц в порядке, определенном законодательством.
Декларации подаются за отчетный (налоговый) период, равный:
1) календарному году для плательщиков НДФЛ — до 1 мая года, следующего за отчетным, кроме случаев, предусмотренных разделом IV НК;
2) календарному году для плательщиков НДФЛ — предпринимателей — в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) года;
3) календарному кварталу или календарному полугодию (в том числе в случае уплаты квартальных или полугодовых авансовых взносов) — в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) квартала (полугодия).
Если последний день срока представления декларации приходится на выходной или праздничный день, то последним днем срока считается операционный (банковский) день, следующий за выходным или праздничным днем.

Приказ Минфина от 02.10.15 г. № 859 вступит в силу со дня официального опубликования. Готовится к опубликованию в „Офіційному віснику України» от 17.11.15 г. № 89.

Источник: http://balance.ua/news/all/post/obnovlena-forma-nalogovoy-deklaracii-ob-imuschestvennom-sostoyanii-i-dohodah/

Продлен мораторий на продажу земель сельскохозяйственного назначения

Верховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в раздел Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины относительно продления запрета отчуждения сельскохозяйственных земель» (законопроект № 3404).
Документом вносятся изменения в пункты 14 и 15 раздела Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины, которыми до 1 января 2017 года продляется действие моратория на куплю-продажу и отчуждение другими способами земельных участков сельскохозяйственного назначения и на внесение права на земельную долю (пай) в уставные капиталы хозяйственных обществ, действие которых истекает 1 января 2016 года.

По материалам официального веб-портала ВР Украины.

УВАГА ВСІМ ВОДІЯМ!!!НОВЫЕ ПРАВИЛА ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ: ГЛАВНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ (ИНФОГРАФИКА)

Водителям будут начислять баллы и по-новому выписывать штрафы
С сегодняшнего дня в Украине не только начинает работать Национальная полиция, но и частично меняются правила дорожного движения.

Часть нововведений в ПДД вводится согласно закону о Национальной полиции, а большая часть изменения предусмотрена отдельным законом.

 «Штрафные баллы»

Одно из основных нововведений – это появление понятия «штрафных баллов». Теперь каждому гражданину Украины, который имеет право на вождение транспортного средства, ежегодно (со дня получения права на вождение транспортного средства) будет начисляться 150 баллов.

 Как сообщили в МВД, в случае нарушения правил ПДД, которое будет зафиксировано в автоматическом режиме, с водителя будут списывать 50 баллов.
 Среди таких нарушений – превышение скорости, проезд на запрещающий сигнал, нарушение правил остановки и стоянки, а также запрет двигаться по полосе для общественного транспорта, тротуарам или пешеходным дорожкам, выезд на полосу встречного движения, нарушение правил проезда переезда.

После исчерпания лимита, водитель за последующие нарушения должен будет оплачивать штрафы в денежном виде. При этом, если водитель не нарушал ПДД на протяжении года, а соответственно не использовал штрафные баллы, то накапливаться в последующем они не будут.

 «Автофиксация нарушений»

На дорогах вновь появится система автоматической видео и фото фиксации нарушений правил дорожного движения. По задумке, стационарные камеры возьмут на себя роль стоящих на месте инспекторов Госавтоинспекции, в то время как сами патрульные будут постоянно перемещаться по своим маршрутам.

Информацию об автоматически зафиксированных нарушениях владелец транспортного средства может получать либо на мобильны телефон, либо на электронную почту. Эта услуга предоставляется бесплатно – необходимо лишь подать соответствующую заявку в МВД.

Обработку результатов автофиксации на этапах установления собственника автомобиля и вынесения постановления будут проводить в ручном режиме сотрудники полиции

 Штрафовать будут по-новому

Новые правила также вносят ряд изменений в систему штрафов.

В частности, вводится система поощрения для своевременной оплаты штрафа. Так, за нарушение, которое было зафиксировано в автоматическом режиме, в течении 5 дней со дня получения постановления достаточно будет внести только половину от суммы штрафа.

Для всех штрафов (в сфере безопасности дорожного движения): в случае неуплаты штрафа в течение 30 дней со дня вручения постановления взимается пеня в двойном размере штрафа. Если же по истечении 61 дня нарушитель не оплатит штраф и пеню, дело будет передаваться в исполнительную службу.

Кроме того возможна безналичная оплата, через терминал на месте совершения нарушения.

Также вводится норма, что субъектом правонарушения (превышение скорости движения, проезда на запрещающий знак, остановка в неположенном месте и т.д.) является лицо, управлявшее транспортным средством на момент совершения правонарушения, а не автовладелец.

Кроме того, как отмечают эксперты, новые правила убирают так называемые «вилки» в размере штрафов, причем, в сторону уменьшения размера взыскания. К примеру, за выпуск в эксплуатацию автомобилей у которых содержание загрязняющих веществ в отработанных газах превышает норму, теперь штрафные санкции будут составлять 80 необлагаемых минимумов доходов граждан, а не как ранее от 80 до 130. Такой принцип применяется и к другим нарушениям

 Меньше поводов для остановки авто

Кроме того, в новых ПДД нет нормы, которая ранее позволял останавливать любое авто с формулировкой «проведение целевых мероприятий (операции, отработки, планы) для проверки документов на право использования и управления транспортным средством». Ранее эта норма, по сути, развязывала руки инспекторам, позволяя останавливать под предлогом «отработки» практически всех.

 После вступления в силу Закона «О Национальной полиции» осталось 10 причин остановить автомобиль.

Водитель нарушил Правила дорожного движения.

На автомобиле нет номерного знака, он размещен неправильно, закрыт посторонними предметами или его невозможно прочитать с расстояния 20 метров.

Есть очевидная техническая неисправность транспортного средства.

Поступила информация о причастности водителя или пассажиров транспортного средства к созданию ДТП, криминального или административного правонарушения, либо если есть информация о том, что транспортное средство или груз могут быть объектом или средством создания ДТП, криминального или административного правонарушения.

Транспортное средство находится в розыске.

Нужно опросить водителя или пассажиров об обстоятельствах случившегося ДТП, криминального или административного правонарушения, свидетелями которого они могли быть.

Необходимо привлечь водителя транспортного средства для помощи другим участникам дорожного движения, полицейским или привлечь как свидетеля во время оформления протоколов об административных нарушениях или материалов, касающихся ДТП.

Уполномоченный орган принял решение о запрете или ограничении движения.

Способ крепления груза на транспортном средстве создает опасность другим участникам дорожного движения.

Нарушен порядок использования специальных световых или звуковых сигналов.

 Новая полиция и правила ПДД, но ГАИшники пока останутся

В то же время не удивляйтесь, если вдруг на дорогах вы увидите привычных Вам сотрудников ГАИ. Согласно закону о Национальной полиции, до создания и укомплектования на всей территории Украины патрульной полиции временно, до 31 декабря 2016 года, разрешается функционирования в составе полиции Государственной автомобильной инспекции и подразделений общественной безопасности.

Источник: http://uteka.ua/channels_store/publication/UVAGA-VSIM-VODIYAM!!!NOVYE-PRAVILA-DOROZHNOGO-DVIZHENIYA-GLAVNYE-IZMENENIYA-%28INFOGRAFIKA%29-11063

Запроваджується електронний апостиль

Мін’юст запускає інноваційну систему електронного апостиля

Кабінет Міністрів України в ході засідання підтримав ініціативу Мін’юсту, яка забезпечить запуск в Україні системи електронного апостиля. Про це сьогодні під час засідання Уряду повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Ми запроваджуємо на підставі рішення Уряду новий прогресивний сервіс — електронний апостиль. Це відповідне посвідчення документів некомерційного характеру, які українці отримують в органах юстиції для того, щоб подати їх в відповідні компетентні органи за кордон. Йдеться про договори купівлі-продажу, які посвідчуються нотаріально, рішення судів, свідоцтва про народження та інші документи», — зазначив очільник Мін’юсту.

За його словами, раніше 120 тис громадян, які щороку зверталися за цією послугою до Міністерства юстиції, мали 4 рази звернутися до органів юстиції ‑ подати документи до головного управління юстиції у своєму регіоні, далі управління направляло документи до Києва в Міністерство юстиції. І тільки в Мін’юсті українці з усіх регіонів могли отримати цей документ. Дана система створювала плодюче підґрунтя для бюрократії, черг і побутової корупції.

«Україна приєднається до електронного сервісу, суть якого в тому, що громадяни за місцем проживання в будь-якому органі РАЦСу зможуть подати документи для посвідчення їх електронним апостилем. Ці документи опрацьовуватимуться електронною системою, на них накладатиметься електронний апостиль, і цей документ протягом 24 годин людина може роздрукувати з сайту, або отримати його в тому самому РАЦСі. Не потрібно їхати до Києва, не потрібно стояти в чергах», — наголосив Міністр юстиції.

При цьому, уповноважені представники країни, до якої подаються документи, які потребують посвідчення апостилем, через реєстр зможуть перевірити автентичність апостилю і оригінальність документу.

За його словами, нині до цієї системи вже під’єднані 23 країни, серед яких США, Великобританія, Австрія,Бельгія, Болгарія, Латвія, Грузія, Молдова та інші.

«Ми входимо в передову 20 країн, які застосовують електронний апостиль у транскордонних  операціях. Після публікації постанови протягом 2 тижнів новація працюватиме в тестовому режимі. А потім перейде в постійне використання», — резюмував Павло Петренко.

Довідково. Апостиль — спеціальний штамп, який, відповідно до Гаазької конвенції 1961 р., ставиться на офіційних документах, що надходять від держав — учасниць Конвенції.

Апостиль звільняє ці документи від необхідності дипломатичної чи консульської легалізації. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і справжність печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ (ст. 5 Конвенції).

Офіційними документами, за Конвенцією, є, зокрема: документи, які надходять з нотаріату, адміністративних і судових органів; свідоцтва про реєстрацію актів громадянського стану; документи, що надходять від органу або посадової особи, які підлягають юрисдикції держави і підпис на яких може бути засвідчений шляхом апостиля без попереднього засвідчення підпису нотаріусом.

Апостиль повинен відповідати зразку, що додається до Конвенції, і може бути складений офіційною мовою органу, який видає його.

В Україні апостиль проставляється трьома органами влади:

— Мін’юст (нотаріальні, судові документи,акти цивільного стану, інформація з ЄДР);

— Міністерство освіти і науки (документи про освіту);

— Міністерство закордонних справ (виписка про судимість, довідка про фінансову спроможність, інші офіційні документи).

В листопаді цього року лише МЮ запроваджується видача електронного апостиля.

За матеріалами сайту:https://minjust.gov.ua/ua/news/47791